У Тернополі в ході масштабних розкопок археологи виявили ряд сенсаційних знахідок
За рахунок масштабних розкопок, що проводилися на призамковій території та замку, тернопільські археологи знайшли ряд сенсаційних знахідок, які дещо змінюють історію міста та ставлять перед тернополянами багато загадок.
Поруч із північним оборонним ровом на замковому подвір’ї було знайдено Черняхівський культурний шар (3-4 століття нашої ери). Для тернопільських археологів така знахідка стала справді сенсаційною, тому що черняхівських племен на цій території не мало бути. Згідно історичних даних, черняхівські села розташовувались переважно у річкових долинах, а тут — вершина мису. Наразі можливими є три версії походження цих знахідок: 1) Тут була черняхівська фортеця. Якщо вона буде підтверджена, то це буде 4 городище черняхівської культури. Тоді стане актуальним ще одне — які носії (місцеві слов’яни чи пришлі германці) черняхівської культури її збудували. Адже саме по Серету проходив кордон між ними. 2) Також є версія, що це черняхівський могильник або фортеця і могильник.
Археологам вдалось знайти західну стіну та південно-східний кут замку. Відомо, що з півночі та сходу замок оточували глибокі рови. З північної сторони ( з боку пологового будинку) для цього використали глибокий і широкий природний яр. Знайдено також і залишки кам’яної огорожі замкового подвір’я 19 століття.
— На Єлисейських полях поблизу Надставної церкви ми провели ще одні розкопки, за рахунок яких нам вдалося знайти південно-західний кут замкових укріплень. Знайдена над стороною ставу оборонна стіна має товщину понад три метри, а вже зі східної сторони простягається тонша стіна, яка є частиною замкового палацу. Можливо, внизу стіни йдуть товстішими. Припускаємо також, що з боку готелю «Тернопіль» від сторони стіни було розташоване напівпідвальне приміщення, — поділився археолог, директор ДП «Подільськаархеологія» Богдан Строцень.
Директор також зазначив, що біля південно-східного кута замку знайдено колекцію трипільської кераміки, якій приблизно 6 тисяч років. Виникає питання — звідки ці знахідки тут взялись. Перша версія — із трипільського культурного шару, поруйнованого будівництвом готелю Тернопіль, друга — завезена під час будівництва терас.
Під час розкопок також було знайдено багато цікавих речей побуту: люльки, кахлі, блюдо від риби, свинцеві пломби, предмети озброєння, пляшечки від французьких парфумів, стародавній перстень, аптечні тари, ґудзики від американської і російської військової форми часів 1-ї св. війни. Тільки не всі знайдені речі виявилися «справжніми» розкопками.
— Окремі знахідки, які виявили археологи під час досліджень, були підкинуті чорними археологами. Зокрема, на поверхні ґрунту відкопали дві стародавні фібули, які датуються 3-4 століттям та є знахідками черняхівської культури. Коли я уважно придивився до знайдених речей, то помітив, що вони помиті. Судячи з таких хитрощів окремих людей, не дивно, що інформація про окремі знахідки з’являється в інтернеті швидше, аніж їх встигають відшукати тернопільські археологи, — розповів Богдан Строцень.
Богдан Степанович зазначив важливий факт, що аксіому про те, що Тернопіль було засновано у 1540 році, на сьогодні можна відкинути. Численні археологічні знахідки та документи свідчать про те, що місто було засноване набагато раніше.
Зазначимо, що у Файному місті унікальні масштабні комплексні археологічні дослідження призамкової території і замку відбулись вперше за роки незалежності за підтримки міського голови Тернополя Сергія Надала, депутатського корпусу та з ініціативи Тернопільської міської ради, зокрема заступника міського голови Тернополя Леоніда Бицюри.
— Цей рік видався для нас доволі цікавим, адже археологічні дослідження Тернополя нам вдалося розпочати вперше не тільки за десятиліття, але й за всю історію сучасного міста. Здійснення розкопок «поставило» перед нами декілька важливих завдань. Головним із цих задач була підготовка документів, матеріалів, інформації, яка стосується призамкової території, а потім уже перехід безпосередньо до дослідження території замку, — поділився Леонід Бицюра.
Варто додати, що тернопільські розкопки здійснювались під керівництвом архітектора, проектанта реконструкції тернопільського замку Юрія Вербовецького, керівника ДП “Подільської археології” Богдана Строценя та за участі громадських активістів і студентів історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка. Відзначимо, що цього року депутати міськради прийняли програму охорони культурно-історичної спадщини Тернополя на 2017-2020 рр.
