Цінуйте кожну мить життя і робіть те, що приносить вам задоволення – Пташка Азовсталі
Катерина Поліщук, випускниця Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької, перамедикиня з «Азовсталі», зустрілася у своїй альта-матер із студентами.
Вона навчалася на відділі «Спів» коледжу, грала у народному театрі, отримала червоний диплом. Та далі пов’язала долю з порятунком людей, але музика зіграла важливу роль у її житті, бо недаремно ж її псевдо — «Пташка». Її спів для захисників «Азовсталі» облетів увесь світ…
Про що говорила Катруся зі студентами?
«Перших два курси я вчилася по повній. А потім уже заліковка працювала на мене. Так, не раз пропускала заняття, і тепер про це шкодую, хоча витрачала свій час на справи громадські і тоді важливі для мене. Цінуйте кожну мить, використовуйте кожну секунду для себе, свого збагачення і робіть те, що приносить вам задоволення. Не витрачайте надармо свій час, бо у житті може згодитися усе. Навіть математика для майбутнього митця. І у цьому я переконалася».
«У той страшний час, коли щодня 90 тонн боєприпасів падало тобі на голову, ти розумієш, що кожна мить може бути останньою. Чи було страшно? Так. І тоді я співала. Співала, бо музика давала невимовні вібрації для духу. Співала тихо, бо можливо хтось спав, співала для важкопоранених, бо вони просили…»
«Одного разу у полоні наглядач сказав мені: «Пойош? Тогда спой в коридорє». «Заспіваю, — кажу. – Але тільки в камері, а ви відкрийте двері. І заспівала на увесь голос «Карії очі, чорнії брови»…У р..сні щелепи повідпадали. А тоді один з них зааплодував…»
«Важко було, коли у полоні тобі упродовж дня ставлять по радіо 10 пісень російської попси, яка безкінечно повторюється. Це був страшний психологічний тиск… Коли б не було наказу, ніхто б у полон не здався. Краще було б померти».
«Українська культура зараз має великі можливості заявити про себе на цілий світ. Допомагайте пізнавати її. Вона вартує того».
«Чи повторила б я свій життєвий шлях? Так. Я б знову вступила у коледж на «Спів». Не шкодую».
«Ніколи не жалкуйте про свої кроки. Якщо вони будуть помилковими, навчіться зробити висновки, а якщо успішними – продовжуйте торувати свій шлях. І ніколи не звертайте уваги на думку інших. Ви – особистості зі своїми поглядами, думками, зі своїм світоглядом. Цінуйте це».
Катерина на зустрічі з студентами не співала. Вона декламувала власні вірші – глибокі та проникливі.
«Дякую Катрусі, що знайшла час зустрітися із нашими студентами, — зазначив керівник коледжу Сергій Маловічко. – Це була відверте спілкування. Хочу подякувати і твоїм батькам, які виховали тебе ось такою — вільною духом, сміливою, принциповою та щирою».
Катерина Поліщук (позивний — Пташка, Пташка зі сталі) — випускниця Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької (2020), поетеса, акторка, парамедикиня, учасниця російсько-української війни, кавалер ордена «За міжність» III ступеня (2022), Почесна громадянка Тернополя (2022).
