Своїми думками про те, як проходить на Тернопільщині процес реформування друкованих засобів масової інформації, сьогодні ділиться юрист Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів України Роман Руснак. Нагадаємо, що минулого року він брав участь в реалізації проекту  Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка комунальних ЗМІ в їх підготовці до роздержавлення».

 –  На початку 2016 року, коли тільки вступив в силу закон  «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ» , труднощів з його  реалізацією вистачало. Закон був явно «сирий» , в його положеннях було передбачено далеко не все, тож поставало чимало запитань,  на які було важко знайти відповіді. Багато побоювань як з нашого боку, так і з боку редакторів, стосувалися того, як відреагують засновники – органи влади і місцевого самоврядування. Адже  тривалий час вони відчували себе по суті власниками видань, де керівники і працівники редакцій виступали лише найманими працівниками. Тож робота по роздержавленню почалася як щось нове, непросте і невідоме для обох сторін. І зрозуміло, що на перший план виходила проблема фінансування, адже раніше районні газети функціонували в основному за кошти бюджету, відтак гостро постало питання, що робити далі.

З тих пір минуло півтора роки. За цей час Національна спілка журналістів України  розробила дорожню карту, а також проекти документів для процедур, які потрібно було здійснити у визначений термін. Відтак були підготовані роз’яснення робочої групи, створеної НСЖУ, в яку входили і представники Міністерства юстиції, що дало велике зрушення у процесі перереєстрації газет по цілій Україні. До речі, приємно, що при кожному моєму зверненню в Міністерство юстиції  завжди отримую ґрунтовну відповідь і повну підтримку.  Є цілковите порозуміння та налагоджена співпраця і з управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області. Бо на початках стикалися, наприклад, з таким, що редактор відніс необхідний пакет документів для реорганізації шляхом  перетворення  до державного реєстратора, а там все загальмовувалося, бо для них це було щось невідоме, тож кожний чекав, хто це зробить першим. Але як тільки цей перший здійснив процедуру, то процес, як то кажуть, пішов.

Нині можу стверджувати, що пройдено вже всі основні процедури. І якщо підбивати підсумки, то про намір реформуватися  заявили майже всі редакції  Тернопільської області, які підпадали під дію Закону про реформування ( якщо точніше, то 19-ть з 20-ти), усіма ними подано і відповідні пакети документів до Держкомтелерадіо. На першому етапі до реформування долучилась половина наших комунальних друкованих ЗМІ –  це десять редакцій, і на сьогодні більшістю вже  подано документи до державних реєстраторів на перетворення. А найпершою газетою області, яка вже повністю пройшла процедуру як перетворення, так і перереєстрації друкованого ЗМІ, став «Тернопіль вечірній» – тепер це вже приватне підприємство. До слова, всі решта вибрали таку організаційно-правову форму, як товариство.

На Тернопільщині  не було таких жорстких проблем щодо прийняття відповідних рішень про вихід із засновників (співзасновників) , як в інших областях. Наразі такі прийняті фактично всіма органами влади та місцевого самоврядування. Мали місце, правда, конфліктні випадки з «Подільським словом» та «Свободою», результатом чого стали судові процеси. На початку ж вистачало і нерозуміння, і зайвих емоцій, дехто з засновників займав позицію, що  якщо, мовляв, роздержавлюєтесь, то все, ніяких коштів, і живіть собі далі, як знаєте. І якби  районним газетам  з самого початку повністю обрізали фінансування, то частина вже б досі не вижила. Тому в нас було дуже багато дискусій, розмов, не раз доводилось виїжджати на місця для спілкування з владою і роз’яснення положень того самого закону «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ» . Відтак на сьогодні не закрилася жодна газета, всі працюють,  і я впевнений, що в майбутньому вони виживуть вже і без фінансування колишніх співзасновників чи засновників, принаймні ті, хто хочуть вижити. Адже  районки залишаються на місцях дуже потрібними джерелами інформації, яким, на відміну від багатьох інтернет-сайтів, люди довіряють.

Мушу сказати, що подекуди  ще існують проблеми взаєморозуміння між владою і редакторами газет, але це вже стосується в основному людського фактору. Дехто з редакторів спочатку починав, образно кажучи,  рвати сорочку на грудях  – мовляв, за нами закон! Доводилось пояснювати, що реалії, на жаль, складніші, і їх треба враховувати. Бо і на початку самостійної діяльності доведеться шукати розумні компроміси, укладати з владою угоди про висвітлення її діяльності. Та й ще багато організаційних питань треба вирішити  – як от, приміром, передання прав засновництва чи співзасновництва, підписання угод про безкоштовну оренду приміщень строком на 15 років тощо. Аж після цього газета може себе вважати повністю вільною і самостійною.

В цілому те, як проходить процес роздержавлення  ЗМІ в нашій області, можна оцінити позитивно. Багато змінилося на краще і в самих редакційних колективах. У людей з’явилося розуміння того, що відбувається, і що багато залежить зараз від них самих, впевненість в тому, що вони роблять, вони навчилися приймати колективні рішення, що раніше взагалі не практикувалося  і тому жодного досвіду в цій справі не було. Вони вже озброєні певними теоретичними і практичними знаннями, так як за ці півтора року і НСЖУ, і Тернопільським прес-клубом було організовано чимало консультацій, семінарів та тренінгів. А надалі працюватимемо над тим, щоб уже реформовані газети мали можливість обмінюватися досвідом з такими ж в інших регіонах, де є багато цікавих і цінних напрацювань. До речі, спеціальну групу по реформуванню ЗМІ ми створили  і в популярній соцмережі Facebook. Там іде живе, і, на мою думку, досить результативне спілкування, яке теж допомагає акумулювати і поширювати кращий досвід.

Підсумовуючи все сказане, можна стверджувати, що сьогодні вже є всі основні умови для того, щоб редакції могли працювати по-новому. Невирішеними поки-що залишаються лише різного роду господарські та технічні проблеми, ну але це лише питання часу. Тому хотів би побажати редакторам і трудовим колективам віри в те, що все буде добре, впевненості у своїх силах і успіхів в оволодінні новими знаннями та навиками.

Джерело: Тернопільский прес-клуб.