З 1 січня 2018 року у Польщі почнуть діяти нові правила працевлаштування іноземців на сезонну роботу. Внаслідок цих змін запровадять новий тип дозволу на сезонну роботу. Це стосуватиметься сільського господарства, садівництва і туризму, пише Польське радіо.

Про зміну правил працевлаштування іноземців на сезонну роботу згідно з директивою Європейського Парламенту і Європейської Ради розповів в ефірі Polskie Radio 24 віце-міністр родини, праці й соціальної політики Станіслав Швед.

– Справа дуже важлива, особливо у сьогоднішній добрій ситуації на нашому ринку праці, де нині дуже низький рівень безробіття, тому й маємо високий попит на працівників з третіх країн — здебільшого маю на увазі працівників з України чи Білорусі, звідки до нас найбільше прибуває людей.

Ми повинні були владнати дві справи. Головне — це так звана, сезонна євросоюзна директива, яка змушує нашу країну до більш вимогливої політики щодо працевлаштування сезонних працівників у трьох галузях: рільництво, садівництво і туризм. І тут ми дійсно застосували впровадження так званих сезонних дозволів, намагаючись максимально спростити оформлення на роботу працівників. Сезонний дозвіл на роботу видаватиметься протягом року на 9 місяців. Крім цього, ми впровадимо таке полегшення для рільників, що в особливих ситуаціях чи в час негоди фермер, в рамках цього ліміту, зможе доручити працю без оформлення чергового дозволу на виконання іншого роду роботи на 30 днів іншому іноземцю. Така директива набуває чинності 1 січня 2018 року. Ми, звичайно, не дотримуємося визначеного Євроспільнотою терміну, але ми довго узгоджували нові правила з фермерськими організаціями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Тернопільщині живе майстер із «золотими» руками

– Тобто, до кінця року ще будуть діяти старі правила ?

– Ще додатково ми впровадили перехідне правило, що ті особи, які цього року працюють ще на так званих короткотермінових запитах-замовленнях, матимуть можливість їх використовувати ще 2018 року. Вирішуємо також справи, пов’язані з так званим тестом ринку праці. Усе це допомагатиме легше влаштовувати на роботу сезонних працівників.

– А такі зловживання досить помітні. Йдеться про оті заявки на роботу, коли під час працевлаштування іноземця зголошується якась вигадана одноособова фірма, яка штампує такі запрошення на роботу. Їх в Україні продають по 800 доларів. Потім до Польщі приїжджає іноземець, а фірми, до якої він прибув, немає. Тож грошей у нього нема і роботи нема:

– Саме так. Тому такою другою частиною зміни Закону про популяризацію працевлаштування у закладах на ринку праці була справа, пов’язана з так званими заявками, тобто працевлаштування на короткотермінові, шестимісячні періоди. І тут ми справді впроваджуємо зміни, що полягають на більш жорсткій регламентації — це те, про що Ви говорили — про торгівлю запрошеннями. Ось, дивіться, минулого року було видано 1 мільйон 300 тисяч запрошень на роботу, а в’їхало до нашої країни на цими заявками 800 тисяч осіб. Тобто 500 тисяч запрошень було отримано можливо і на торгівлю ними. У нас є звіт з Підкарпатського воєводства, — у 80% перевірених підприємців, які намагалися працевлаштувати працівників в рамках запрошення, ці працівники в’їхали, але вони у цих роботодавців не з’явилися. Вони мабуть поїхали чи до великих міст, чи далі — за кордон. Бо ж на основі запрошення на роботу громадяни України отримують візи і в’їжджають до нашої країни, цим самим в’їжджаючи до країн Євросоюзу. Але тепер необхідно буде підтверджувати початок роботи у конкретного підприємця, тобто ми тепер матимемо інформацію про те, якою мірою громадянин України (бо вони складають 96% усіх прибулих заробітчан) зголосився до цього роботодавця. Тоді справа буде більш впорядкована. Але життя змінюється і вже для громадян України діє безвізовий рух.

– У Вас ще немає даних скільки українців їдуть через Польщу далі на Захід, щоб там працювати?

– Цього ми не маємо, але ми маємо інформацію, що польський ринок змінився. Якщо раніше можна було легко знайти працівника з України на нижчу ставку, то тепер таке явище зникає, українці вже диктують свої ставки. Це вже просто вимога ринку. Я також повідомлю, що ми з Міністерством сільського господарства працюємо над ще більшим спрощенням правил працевлаштування в рільництві.

– Саме фермери, вірніше їхні профспілки домагалися того, щоб не платити отієї мінімальної ставки 13 злотих за годину, бо, мовляв, вони таких грошей не мають. Міністерство на це не пішло, а може наступного року це вдасться?

– Найбільшою проблемою вже не є розмір погодинної ставки — а те, про що здебільшого повідомляють фермери — людина приїжджає на роботу, працює два-три дні, роздивляється і потім втікає на іншу роботу, тобто існує велика конкуренція. Бо сьогодні, коли існує форма заявок — у послугах, будівництві чи де-інде, то якщо людина має можливість працювати не на занадто тяжкій роботі, то вона обирає зручніший для себе варіант з такою ж оплатою.

Тому буде зроблено так, що коли працівник відмовляється від роботи у даному господарстві, його можна буде швидко замінити іншим працівником. Фермери очікують від нас рішень у цьому напрямку. Взяти, наприклад, збирання м’яких фруктів, тут збирачі потрібні лише на кільканадцять днів. А нинішні правила, з усіма процедурами, не дають можливості фермерові прийняти швидке рішення, тому він нашвидкоруч набирає людей, які часто працюють нелегально, ми хочемо цього позбутися, щоб і фермер не порушував закон і працівника не обдурювали з оплатою його роботи. І ми прагнемо цивілізувати цей процес, аби було якнайменше зловживань.

– Чи існують шанси впровадити такі зміни перед початком нового літнього сезону?

– Ми прагнемо цього, хочемо аби ці правила почали діяти перед новим сезоном, тим більше, що ми тепер стали найбільшим виробником м’яких фруктів, існує великий експорт цих товарів. Якщо ми не встигатимемо цього зібрати — порічку, аронію, американську борувку (чорниця), полуницю, яблука і так далі, то багато втратимо.

– А як поліпшиться обмін інформацією між установами, які займаються працевлаштуванням сезонних працівників?

– І оформлення дозволу на сезонну роботу, і заявки на працівників ми залишаємо на повітовому рівні, вони підпорядковуються старості, але безпосередньо цим займається Служба зайнятості, яка має широку мережу — практично вона є в кожному повіті. Ми також даємо коротші терміни на розгляд документів — від трьох до семи днів, якщо справа складніша, — то максимально 30 днів. Впроваджуємо також оплату для роботодавця у розмірі 30-ти злотих. Ці гроші підуть на збільшення кількості працівників у Службі зайнятості на різних рівнях.