Італієць через суд намагався відібрати в дитину у жительки Бережанщини
Апеляційний суд Тернопільської області розглянув апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, подану в інтересах громадянина Італії на рішення Тернопільського міськрайонного суду області від.
У суді встановили, у січні 2018 р. Головне територіальне управління юстиції в області в інтересах іноземця звернулося з позовом про повернення малолітньої дитини до Італії. Позивач зазначив, що він і Ольга Я. є батьками неповнолітньої дитини, яка народилась і до 2-річного віку проживала в Італії. Проте у вересні 2016 року Ольга Я. без дозволу батька вивезла дитину в Україну і відмовляється її повернути до місця постійного проживання.
Відповідачка пояснила, дитина вже є громадянином України. Із позивачем у шлюбі вона не перебуває і законних підстав проживати в Італії не має. У вересні 2016-го вона разом із сином за згодою позивача і на його кошти назавжди повернулась в Україну. Сімейне життя не склалось, оскільки чоловік має боргові зобов’язання і нездатний утримувати дитину. Тим часом, вона жодних перешкод у спілкуванні батька з сином не чинить і не перешкоджає йому брати участь у вихованні дитини. Зараз жінка з сином зареєстровані та проживають в будинку її батьків в одному з сіл Бережанщини, де є належні умови для повноцінного зростання і розвитку дитини. Син відвідує дитячий садок, танцювальний гурток, має друзів, розмовляє українською мовою, італійської не знає. Оскільки у неї відсутній дозвіл на в’їзд до Європейської держави, у разі перетину кордону її депортують. Таким чином, у разі повернення дитини в Італію вона буде позбавлена можливості піклуватися про неї, що суттєво вплине на її морально-психологічний стан через малолітній вік та необхідність постійної материнської турботи, яку не може замінити батько.
Також Ольга Я. вказала, що в Україні Мікеле знайшов собі іншу жінку і виїхав із нею до Італії, тому задоволення позову і передача дитини в іншу сім’ю може заподіяти дитині фізичну або психічну шкоду.
Дослідивши матеріали колегія прийшла до висновку, що у справі відсутні докази незаконного переміщення та утримування дитини на території України. Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
